Для мене поняття "для побутової сфери" означає "домашні" компю`тери.  Термін ПОБУТОВИЙ застосовувався до порівняно дешевих мікрокомп`ютерів, які з'явилися на ринку в 1977 році і отримали широке поширення в 80-і роки XX ст.

Технічні особливості

Більшість побутових комп'ютерів кінця сімдесятих - початку вісімдесятих років XX ст. мали виконання у форм-факторі клавіатури-моноблока, який містив всі електронні компоненти, мали змогу відображали 20 - 40 колонок символів у текстовому режимі на звичайному телевізорі. 

Багато домашніх комп’ютерів в якості засобів для збереження програм і даних використовували широко поширені магнітофонні аудіокасети, оскільки дисководи в той час були дуже дорогі, особливо в Європі (часто дисковод коштував дорожче самого комп'ютера, так як мав складнішу конструкцію і, відповідно, був дорожчий у виробництві). Зрештою, низька ціна для споживача була важливішою і дозволяла збільшити кількість людей, що купують комп'ютер вперше, причому в якості основного покупця розглядалася сім'я з дітьми шкільного віку.

Домашні комп'ютери мали власну Операційну систему (ОС), частиною якої був імператор  мови програмування BASIK, записаний в одній чи декількох мікросхемах пам`яті.Найпоширенішим програмним забезпеченням для домашніх комп’ютерів компютерні ігри та текстові процесори.Побутові комп'ютери базувалися, головним чином, на 8-розрядних процесорах, типовими представниками яких є процесор MOS6502 виробництва MOS Technology та Zilog Z80.